П-41, Методика навчання англійської мови, 12.10.2023

 

Лекція 38. Драматико-педагогічний, «мовчазний» груповий методи

1. Драматико-педагогічний метод

Великий інтерес викликає також і драматико-педагогічна організація навчання іноземних мов, яка повністю орієнтована на дію. Виділяють різні аспекти драматико-педагогічного навчання: теоретичний, індивідуально- і соціально-психологічний, психолінгвістичний, літературно- і мовнодидактичний. Основним девізом цього методу є: ми вчимо і вчимося мови головою, серцем, руками і ногами. Головна ідея методу – вчителі іноземної мови можуть багато чого запозичити для своєї практичної діяльності у професійних мистецтвознавців та акторів: як зробити банальний діалог підручника напруженим і цікавим; як створити відповідну атмосферу; як вживатися в ситуацію і роль, чітко артикулювати звуки, подавати сигнали за допомогою жестів та міміки. Стрижнем драматико-педагогічної організації навчання є, як і під час репетиції в театрі, сценічна імпровізація при широкому використанні такого прийому як живі картинки в застиглих, нерухомих позах.

2. «Мовчазний» метод

Бажання вивчати мову – закладено в тій людині, яка хоче її знати та найголовніше для вчителя –не заважати учню, не нав’язувати власну точку зору. В цьому й полягає основа методу «Silent way», який з’явився в середині 60-х років минулого століття. Цей метод не знайшов будь-якого втілення в традиційній методиці, але ним широко користуються на Заході.

«Silent way» характеризується проблемно-пошуковим підходом до організації навчання і був розроблений Калебом Гатегно, відомим представником когнітивізма.

К. Гатегно вважав, що в учнів слід розвивати самостійність і відповідальність, вони повинні співпрацювати один з одним в процесі розв’язання мовних завдань. А вчитель повинен дати лише імпульс на початку уроку, відводячи на своє говоріння лише 10 % навчального часу і віддаючи 90% мовленнєвій діяльності учнів.

У психології активно вивчалися так звані особистісні фактори, багато з яких виявилися релевантними для вивчення іноземної мови. Початок цьому було покладено Карлом Роджерсом (Carl Rogers), засновником гуманістичної психології, який, будучи лікарем-психіатром, ще в 1951 році у своїй монографії описав 19 принципів людської поведінки, згідно з якими людина – перш за все емоційне істота. По-справжньому гармонійний людина «живе в мирі зі своїми почуттями та емоціями, вона повністю реалізує свій потенціал, втрачає оборонні стратегії, творить, створюючи себе заново в кожен момент кожної дії, в кожному прийнятому рішенні».

Використовуючи цей метод, викладач спочатку не говорить нічого. Навчаючи вимові та читанню, він користується кольоровими таблицями, на яких кожен символ позначає певний звук, паличками і подібними до них умовними позначеннями. Наприклад, щоб «сказати» слово «table» – «стіл», викладач показує квадратик, які позначає звук «t», потім – квадратик, який позначає звук «a». Таким чином, «жонглюючи» всіма цими умовними позначеннями, викладач просуває учня до наміченої мети. Так відбувається засвоєння нових слів. Учні мають відпрацьовувати пройдений матеріал зі своїми однокласниками для кращого засвоєння. У навчанні широко використовуються жести вчителя, кольорові звукові та вокабулярні таблиці, кубики (rods) для демонстрації введення та засвоєння звуків, слів, структур у діях і ситуаціях. Учитель ніби виконує роль драматурга: він пише сценарій, визначає дійових осіб, моделює їх дії, готує необхідні вербальні та невербальні опори, задає тон, створює атмосферу для комунікації та, спостерігаючи за процесом засвоєння, дає оцінку його учасникам.

У чому ж переваги даного методу в сучасному розумінні? Напевно, в тому, що домінуючі психологічні характеристики викладача практично не впливають на рівень засвоєння матеріалу учнем, і, врешті-решт, може виявитися так, що учень в результаті знайде свої шляхи пізнання і самовираження. Крім того, в процесі навчання учень змушений досить вільно самовиражатися (жести, емоції, образи). Слід зазначити, що даний метод дуже хороший на початковому етапі навчання мови.

Сучасні «невербальні прийоми», певною мірою застосовуються більшістю педагогів. Це можуть бути твори, робота з картинками, листи друзям по листуванню, парна робота, робота з таблицями, чатами, комп’ютером і гри.

Мовчання – золото. Викладач не промовляючи ні слова, автоматично забирає себе з центру уваги, і ключовим стає те, що намагаються сказати учні. Адже якщо вчитель постійно говорить речі, які учень і сам може сказати, то врешті решт, учень перестає їх говорити зовсім, і всю роботу виконує педагог. А коли він мовчить і це мовчання майже нестерпне, учням доводиться говорити. І не тільки говорити, але ще і оцінювати те, що сказали вони самі, і що сказали інші учні – адже вчитель усунувся навіть від оцінок і критики.

3. Груповий метод

Широке розповсюдження отримав так званий «груповий метод» (community language learning – CLL), запропонований чиказьким професором психології Чарльзом Карреном. Основні принципи навчання були  запозичені із  сфери  стосунків консультанта з клієнтом  (the  counselor­client relationship); вони  орієнтовані на поєднання пізнавальних та емоційних процесів навчання (whole­person learning). Це  передбачає  тісну взаємодію  вчителя  і  тих,  хто  навчається,  в комунікативних ситуаціях без опори на підручник.

Базуючись на принципах  консультативної терапії, CLL підкреслює важливість самих учнів, називаючи  їх  «клієнтами»  і  дозволяючи  їм створювати зміст уроку. Вчитель відіграє роль «радника», тоді як учням пропонують працювати разом, взаємодіючи і допомагаючи один одному. Метод, який має на меті полегшити тривогу і загрозу, які часто відчувають учні, що вивчають мову,    іноді    називають    «навчанням­консультування».

Використання групового методу при вивченні іноземної  мови  значно  відрізняється  від традиційного  вивчення.  При  використанні групового  методу значно  знижується  рівень тривоги учнів. По­перше, форма класу, тобто саме коло розмови, забезпечує безпеку. Бажаний розмір кола розмови менше десяти осіб. По­друге, розуміння  між  вчителем  і  учнями  створює почуття безпеки, яке зменшує тривогу. Нарешті, почуття безпеки вплетене  в кожну  діяльність типового циклу CLL.

Наступним  важливим  моментом  у  CLL  є розуміння. Вміння не лише слухати, а й чути є важливою складовою для розуміння. І якщо такою людиною  є  вчитель  –  це  стимулює  учнів відкриватися  в  навчанні,  почуваючи  себе  в безпеці. В рамках таких відносин тривога може зникнути, і може відбутися ефективне навчання. Мовний  бар’єр перешкоджає  учню  говорити іноземною мовою вільно, хоча він знає граматику та лексику. Таким чином, підхід CLL може бути ефективним у вивченні іноземної мови.

Особливостями методу CLL є розмови в колі. Як  вже  згадувалося  раніше,  розмови  у колі забезпечує безпеку. Вони підсилюють почуття спільноти, а також полегшують бесіду. Учні на першому  етапі  повинні  тільки  слухати  і повторювати те, що каже вчитель. Вони вільні від стресу так як не знають, що сказали на іноземній мові. Ця діяльність дозволяє учням говорити про те, що вони хочуть, спочатку кажучи на їхній рідній мові, а потім повторюючись після викладача іноземною.  Іншими словами, учні  створюють власні матеріали. Тому ця діяльність змушує учнів відчувати  не  тільки  приналежність,  але  й відповідальність.  Таким  чином,  знижується тривожність і стимулюється мотивація говорити іноземною мовою.

Прихильники даного методу наголошують на ефективності його використання, акцентуючи увагу на учнях як головних персонажах процесу навчання. Використання даного методу дійсно допомагає швидко досягти гарних результатів у говорінні,  до  автоматизму доводяться  різні граматичні конструкції, що стимулює і мотивує учнів. Критики ж ставлять під сумнів його ефективність, так як виникають питання, чи слід вчителям проводити консультації без спеціального навчання, занепокоєння висловлювалися щодо відсутності  навчального  плану.  На  їх  думку, зосередженість на швидкості, а не на точності, може  призвести  до  неадекватного  контролю граматичної системи цільової мови. Автономія, яку надає CLL в процесі навчання є його перевагою, так як студенти розвиваються, аналізуючи  свої  власні  розмови.  Метод  CLL особливо ефективний в групах з більш низькими рівнями  мови,  які  намагаються  покращити розмовну англійську мову. Аудиторія часто стає справжньою  спільнотою,  не  тільки  при використанні  CLL, але й увесь  час. Учні набагато краще розуміють своїх однолітків, свої сильні і слабкі сторони і хочуть працювати в команді.

Таким чином, підхід CLL може значно знизити стурбованість учнів.  З іншого  боку,  це  може підвищити стурбованість вчителя. Він повинен забезпечити відповідні умови, враховуючи рівень іноземної мови учнів.

Використання  групового  методу  ставить високі вимоги і перед викладачем, який має бути висококваліфікованим, чуйним, співчутливим, вони мають розуміти психологічний аспект у викладанні та не сприймати традиційні рамки в процесі навчання. Як зауважує К.К. Каррен «мені довелося повністю розслабитися і виключити свою власну волю, щоб щось створити. Я повинен був виключити будь­яку функцію формування або формулювання чогось в мені, не намагаючись щось зробити».

Кожен з нас особливий і завдання викладача підібрати той метод, який допоможе якомога швидше опанувати мову та отримувати від процесу навчання задоволення. Є багато методів, які для кожної людини в тій чи інший мірі є максимально ефективними. Важливо у процесі навчання спробувати і вибрати те, що підходить саме вам.

Заповніть таблицю:

Методи	Переваги	Недоліки
Драматико-педагогічний метод
«Мовчазний» метод
Груповий метод