Лекція №25, П-31, Методика, 19.04.2022

 ФОРМУВАННЯ ІНФШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ЧИТАННІ

Читання – сприйняття і переробка інформації, закодованої за нормами відповідної мови.

 Читання іноземною мовою

- комунікативне уміння та засіб спілкування через друковане слово

- важливий вид мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюджений спосіб іншомовної комунікації

- робить доступною будь-яку інформацію,

передає досвід людства, нагромаджений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності.

В історичному плані читання виникло пізніше усного мовлення

 1. Психофізіологічні механізми читання

 Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння.

При читанні інформація, на відміну від аудіювання поступає до читця через зоровий канал, тому вирішальну роль виконують зорові відчуття, які спричиняють дію внутрішнього моторного/мовленнєворухового аналізатора.

Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім промовлянням, яке стає повним, розгорнутим мовленням при читанні вголос.

Людини яка читає мовчки, про себе, неодмінно чує те, що вона читає, тому слухові відчуття також є обов'язковим елементом читання. Ці відчуття дають можливість контролювати правильність власного читання, проте вони не відіграють домінуючої ролі, а підпорядковуються названим вище відчуттям. 

Акт читання відбувається тоді, коли очі читця рухаються уздовж рядка, причому цей рух відбувається не плавно, а стрибкоподібно: зупинка (для фіксації сприйнятого) — стрибок — зупинка — стрибок.

Досвідчений читець робить на рядку 4-6 зупинок тривалістю кожної з них 0,2 сек. Сума часу всіх зупинок очей складає час власне читання, на підставі якого встановлюється швидкість читання. (Проте у практиці навчання іноземної мови швидкість читання вимірюється доступнішим способом — кількістю слів, прочитаних за 1 хвилину.)

Під час зупинок очей сприймається відрізок рядка, що включає більш ніж одне слово, хоча умовною одиницею сприймання у процесі читання вважається слово як мінімальна графічна одиниця, наділена певним значенням. Момент сприйняття слова завершується його розпізнаванням.

Читець автоматично співвідносить графічне слово з конкретним значенням завдяки відтворенню його слухо-моторного образу, який зберігається в довготривалій пам'яті. Ось чому зорове сприйняття тексту завжди супроводжується промовлянням у внутрішньому мовленні, яке у зрілого читця має згорнутий характер.

Вважається, що для впізнавання слова достатньо сприйняти його загальну конфігурацію та 3-4 чітко видимі літери, а решта літер під час зупинки очей попадає в зону так званого бокового, периферійного зору.

Одночасно з поступальними рухами очей відбуваються і регресивні рухи, кількість яких залежить від рівня сформованості навичок читання, морфолого-синтаксичних труднощів тексту та ін. Регресивні рухи не переривають процес читання, тому що пам'ять утримує сприйняте раніше. Читець в момент регресій повертається назад, щоб уточнити деякі деталі, переконатися у правильності розуміння прочитаного, точніше осмислити його. У процесі навчання читання необхідно домагатися, щоб кількість фіксацій та регресивних рухів очей була мінімальною, а їх тривалість короткочасною.

Усі ці процеси відбуваються одночасно, і сприйнятий текст зразу зазнає сми­слової переробки на різних рівнях у такій послідовності: значення слова співвідноситься зі значеннями інших слів, встановлюється характер зв’язку між ними та контекстуальне значення; слова об'єднуються в синтагми, синтагми — в речення; речення об'єднуються в більші смислові утворення, а останні — в цілісний мовленнєвий твір.

Звідси мінімальною смисловою одиницею тексту вважають синтагму, яка, крім лексичного значення, передає ще й певні смислові зв'язки.

З психологічної точки зору процес сприймання та розуміння тексту безпосередньо пов'язаний з мисленням та пам'яттю. Сприймаючи текст, читець виділяє в ньому окремі ланки, які є для нього найбільш суттєвими, і синтезує ці ланки в єдине ціле. Пам'ять при цьому — логічна та механічна — допомагає мисленню. Сприймання інформації та її осмислення зрілим читцем здійснюється одночасно. Ці складники процесу читання нерозривно пов'язані між собою: від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння тексту, його повнота, глибина і точність.                      

Мотивом читання як комунікативної діяльності є спілкування, а метою — отримання необхідної інформації, причому робота з текстом може переслідувати різні цілі: іноді потрібно лише визначити, про що цей текст, у інших випадках важливо зрозуміти основну чи нову інформацію, замисел автора, підтекст.

Процес навчання читання іноземною мовою спирається на відповідні навички читання  рідною мовою.

Загальновідомо, що навчання читання рідною мовою починається тоді, коли у дитини вже сформувалися вміння усного мовлення. Читання, таким чином, перетворюється у процес впізнавання знайомих з усного мовлення слів, які закодовані графічними знаками, і початком формування навичок читання вважається той момент, коли дитина вперше усвідомила зв'язок голосної та приголосної літер і вимовила перший склад, знаючи конфігурацію літери та її звукову відповідність. Об'єднавши усі склади у слові, озвучивши їх та упізнавши значення озвученого слова, дитина раз і назавжди подолала головну перешкоду процесу читання, зробила для себе "відкриття" — як саме читати.            

2. Навчання техніки читання

В умінні читати виділяють два основних аспекти: технічний та змістовий, смисловий.

Техніка читання включає цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться, врешті-решт, до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, автоматично співвідносити їх зі звуковими образами та значеннями цих слів.

У процесі навчання техніки читання іноземною мовою здійснюється перенос частини сформованих навичок читання рідною мовою у сферу іноземної мови. Це полегшує оволодіння іншомовною буквено-звуковою символікою та іншими навичками читання.

Труднощі навчання читання іноземною мовою

Процес навчання читання іноземною мовою ускладнюється цілим рядові об'єктивних та суб'єктивних факторів.

Труднощі орфографічної системи виучуваної мови (особливо англійської), які склалися історично. Найбільш характерними з них є такі:

-   кількісна неадекватність між буквами та звуками у слові, тобто між графічним та звуковим образом слова, наприклад:  daughter, thorough, nephew /nevju:/;

-  різночитання однакових букв та буквосполучень: pin-pine, cut-put, now-snow, sugar, his, vision;                    

- кількість букв алфавіту та кількість графем, які вони утворюють: 26 букв дають 104 графеми (nice — light);

- наявність "німих" букв у словах:  kite, through, Wednesday;

- інші графічні труднощі:

- передача одного і того ж звука різними буквами та буквосполученнями:

 [k] — cat, kitchen, school, question.

Цей перелік технічних труднощів читання далеко не повний, його можна продовжити.

Мовні труднощі текстів, котрі, у свою чергу, можуть спричиняти перешкоди для правильного розуміння змісту. Назвемо деякі з них:

- наявність багатозначних та конвертованих слів:

At last he became a proud owner of the thing that had real springs and a mattress.

-  непрямий порядок слів (інверсія):

No sooner had Miss Sophie noticed her cousin Paul than a pleasant smile touched her lips.

- звороти з дієприкметниками та дієприслівниками:

The goods having been sold, Jim returned home immediately.

Why don't you have your dresses made at Macallan's?

-  умовні безсполучникові речення:

Mr. Johnson decided to lock all the doors in the house, should any emergency arise;                                                     

- герундіальні звороти:                                              

After having been informed of Mark's arrival, he went downstairs without delay;                                                   

- складні речення та конструкції:                                     

Opening the drawing-room door noiselessly, he had stood watching the expression on her face, indifferent from any he knew, so much more open, so confiding, as though to her music she was giving a heart he had never seen.

(J. Galsworthy. In Chancery).                         

Навчання техніки читання відбувається на початковому етапі і проходить у формі навчання читання уголос, яке е важливим засобом навчання читання про себе/мовчки.

Методисти  (Г. В. Рогова та ін.) умовно виділяють два періоди в навчанні читання уголос —

А) дотекстовий період

Б) текстовий період.

Мета дотекстового періоду — засвоєння первинної матерії, тобто --- оволодіння буквено-звуковими зв'язками,

- читання окремих слів,

- читання словосполучень,

читання простих речень.

Мета текстового періоду – навчання читання з метою здобуття необхідної інформації у певному обсязі.

В сучасній практиці навчання техніки читання іноземною мовою використовується переважно

фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний метод, розроблений К.Д. Ушинським для навчання читання рідною мовою, проте в деяких випадках застосовуються й інші відомі методи:

за правилами читання,

за ключовими словами,

метод цілих слів.                     

Вправи з техніки читання групуються з залежності від їх цільового спрямування, а саме:                                               

Вправи на розвиток графемно-фонемних зв'язків

- Озвучити пред'явлені учителем букви.                              

- Вибрати названу букву з ряду даних.

- Підібрати до маленьких букв великі (і навпаки), озвучити їх.

- З ряду слів вибрати ті, що починаються з даної букви. Напр.: b — boy, day, bench, desk, bed, ball, doll, best, big, dig.

- Назвати слова з літерою ... на початку слова.

Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень

- Визначити тип складу в даних словах (І, II, III, IV): pin, kite, girl, pine, park bag, form.

- Згрупувати слова відповідно до типу складів.

- Прочитати пари слів, що відрізняються одним елементом: come-some, far farm, farm-warm, take-make, yet-let, does-goes, ice-nice.

-  Підібрати пари слів, що римуються: bad, dog, bus, come, cry, log, red, some try, us, head, fog.

- Підібрати пари слів з голосними в різних позиціях: pin-pine, make-map box-bone, pen-Pete, car-call-cat-care-air.

- Прочитати незнайомі слова за правилами читання.

- Дописати пропущену літеру, прочитати слова: -er, -ake, -ook, -ar, c-t, b-x, r se, hous-, no-e.

- Підібрати до слів відповідні малюнки (і навпаки).

- Знайти вимовлене учителем слово серед ряду слів на картках.

- Прочитати слова-іменники і підібрати до них відповідні прикметник (слова на картках або дві колонки слів на дошці).

- Прочитати про себе словосполучення і підібрати до них відповідні малюнки (напр.: a short ruler, a long pencil, a black box, a red flower і т. п.).

- Написати слова, продиктовані вчителем. Перекласти їх на українську мову.

- Прочитати вголос ряд слів за ... секунд (орієнтовна швидкість — одне слово за секунду).

Вправи на прогнозування форми слова

- Розшифрувати орфограми і прочитати одержані слова: bde, amp, ptael, ogd

- Скласти слова з окремих букв.

- Заповнити пропуски у словах відповідними буквами.

- Дописати слово.

- Написати незнайоме слово в опорі на правило/таблицю.

- Відновити "розмиті" слова.

- Скласти слово з окремих частин (на картках).

Читання речень

Далі вправи ускладнюються. Учні переходять до читання речень, невеликих навчальних текстів.

На цьому етапі виконуються вправи на розвиток навичок інтонаційного оформлення речень, їх синтагматичного членування. Використовуються знаки словесного наголосу, інтонації, меж синтагми, зв'язності читання словосполучень і т. і. Доцільно перед виконанням імітативних вправ з читання речень, груп речень, текстів (за диктором або учителем) продемонструвати на дошці розмітку тексту/речення.

Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення               

- Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і промовляйте речення вголос.

- Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і показуйте жестом (рухом руки знизу вверх або зверху вниз) межі синтагми.                  

- Визначте тип речення (інтонації), поставте в ньому знаки словесного наголосу, поділіть на синтагми.

- Прочитайте речення (текст) уголос після попередньої фонетичної розмітки.

- Підготуйте вдома зразкове читання уголос (після попереднього опрацювання у класі).

- Підготуйтеся до конкурсу на кращого читця (матеріал для читання подається до конкурсу, учні готуються самостійно).

- Прочитайте речення, змінюючи логічний наголос у ньому.

Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту

- Прочитати текст/уривок тексту за певний час.

- Прочитати речення з поступово нарощуваними елементами: Напр.: Children go to school. Children go to school in the morning. Every day children go to school in the morning.

- Прочитати і запам'ятати речення з карток, які демонструє вчитель у швид­кому темпі.

- Прочитати текст і швидко знайти відповідь (інші факти) на запитання

вчителя.

На етапі розвитку навичок техніки читання велику роль відіграють наочні посібники, які інтенсифікують навчальний процес, створюють ефективні опори для удосконалення організації навчання:

-фонограми,

- картки миттєвого пред'явлення (flash-cards),

- картки розрізного алфавіту,

- різноманітні картки зі словами різних типів складів,

-картки-блоки для складання речень та ін.