Лекція №23, П-31, Методика, 05.04.2022

 Мовні особливості діалогічного мовлення

Характерними мовними особливостями діалогічного мовлення є його еліптичність, наявність "готових "мовленнєвих одиниць, слів-заповнювачів пауз, а також так званих "стягнених форм".

Розумінню неповних реплік партнерів у діалозі сприяють контактність комунікантів, наявність спільної ситуації, зверненість реплік, вживання позамовних засобів (жестів, міміки), знання обома співрозмовниками обставин дійсності, а в більшості випадків – й одне одного. Крім того, випущені члени речення можна відновити, виходячи зі змісту попередньої репліки.

Реtеr. Jеаn! Wоuld уои lіkе а mеаt sаndwісh оr сhееsе sаndwісh?

Jеаn. А сhееs sandwich, plеаsе.

У діалозі широко вживаються "готові" мовленнєві одиниці. Їх називають "формулами", "шаблонами", "кліше", "стереотипами". Вони використовуються для висловлення подяки, обміну привітаннями, поздоровленнями, для привертання уваги співрозмовника на початку розмови, для підтвердження або коментування почутого тощо. "Готові" мовленнєві одиниці (словосполучення, цілі фрази) надають діалогу емоційності. Наведемо приклади (готові мовленнєві одиниці виділені).

А. Ехсusе mе! Іs thеrе а сhеmіst's nеаr hеrе?

В. Yеs. It's over thеrе.

А. Тhаnкs а lоt.

У діалогічному мовленні часто зустрічаються слова, які називають "заповнювачами мовчаня". Вони служать для підтримання розмови, для заповнення пауз у ній, коли мовець підшукує відповідну репліку. Наприклад: wеll, wеll now, yоu know, Lеt mе sее, Lооk hеrе, І sау.

Діалогам на англійській мові притаманні стягнені форми, де замість пропущених частин слова ставиться значок ':

I’m looking for Mr. Jack Peters. Is he here?

Yes, he’s standing over there.

Мовні особливості діалогічного мовлення мають бути враховані у процесі оволодіння учнями цією формою говоріння.

Труднощі оволодіння діалогічним мовленням

Оволодіння іншомовним діалогічним мовленням представляє певні труднощі для школярів, коріння яких знаходимо у специфічних рисах цієї форми мовлення.

Перша з них викликана тим, що діалогічне мовлення об'єднує два види мовленнєвої діяльності – аудіювання і говоріння. У зв'язку з цим другий партнер має зрозуміти репліку першого партнера та швидко й адекватно відреагувати на неї, тобто відгукнутися реактивною реплікою. Ось тут і виникає гальмування процесу спілкування. Трудність полягає в тому, що необхідність сприйняти і правильно зрозуміти першого партнера, з одного боку, і підготувати свою відповідь – з другого, спричиняє стан роздвоєння уваги і, як результат, неспроможність вести діалог у нормальному темпі за умови недостатнього володіння мовними засобами.

Нерідко трапляється ще й так, що розпочатий учнями діалог «завмирає» після обміну однією-двома репліками. Це спричиняється труднощами продукування саме ініціативних реплік.

Ще одна перешкода в оволодінні учнями діалогом пов'язана з його непередбачуваністю. Діалог неможливо спланувати заздалегідь, адже мовленнєва поведінка кожного з учасників спілкування у значній мірі визначається мовленнєвою поведінкою іншого/інших партнерів. Кожному з них необхідно стежити за перебігом думки співрозмовника, часом несподіваним, а така несподіваність призводить до зміни предмета спілкування. 

Етапи навчання діалогічного мовлення

Існують різні підходи до навчання діалогічного мовлення, з яких можна виділити два основних. Відповідно до першого – «зверху вниз» - навчання діалогічного мовлення розпочинається зі слухання діалогу – зразка з його наступним варіюванням, а згодом і створенням власних діалогів в аналогічних ситуаціях спілкування.

Другий – "знизу вверх" – передбачає шлях від засвоєння спочатку елементів діалогу (реплік діалогічної єдності) до самостійної побудови діалогу на основі запропонованої навчальної комунікативної системи, що не виключає прослуховування діалогів-зразків.

Обидва підходи є можливими. Вже у процесі формування мовленнєвих навичок (граматичних, лексичних) учні виходять на рівень понадфразової єдності, в тому числі діалогічних єдностей. Проте увага учня в цьому випадку зосереджена на вживанні нової граматичної структури або лексичної одиниці. Виходячи на рівень обміну репліками, він використовує вже знайомі йому діалогічні єдності. Завдання ж навчання діалогічних єдностей включають засвоєння учнями нових видів діалогічних єдностей, притаманних тому функціональному типу діалогу, який є метою навчання на даному відрізку навчально-виховного процесу.

Навчання реплікування можна вважати підготовчим або нульовим етапом формування навичок та вмінь діалогічного мовлення учнів. На цьому етапі виконуються знайомі вже вам рецептивно-репродуктивні та репродуктивні умовно-комунікативні вправи на імітацію, підстановку, відповіді на запитання, на запит певної інформації (за зразком), повідомлення інформації тощо.

При навчанні реплікування важливо поступово збільшувати обсяг репліки учня – від однієї до двох-трьох фраз.

Коли учні засвоять репліку-реакцію та ініціативну репліку певної діалогічної єдності, можна переходити до першого етапу формування навичок і вмінь діалогічного мовлення – оволодіння певними діалогічними єдностями. На цьому етапі використовуються рецептивно-продуктивні умовно-комунікативні вправи з обміну репліками. Учасниками спілкування є самі учні, а вчитель лише дає їм певне комунікативне завдання, де окреслюється комунікативна ситуація і вказуються ролі, що їх виконуватимуть учні.

Другим етапом формування навичок і вмінь діалогічного мовлення учнів є оволодіння ними мікродіалогом. Мікродіалог розглядають як засіб вираження основних комунікативних інтенцій партнерів по спілкуванню. Він є імпліцитною структурною основою розгорнутого діалогу і включає взаємопов'язані ланцюжки діалогічних єдностей, які ще називають діалогічним цілим. Мікродіалоги відрізняються від діалогічних єдностей не лише обсягом, але й своєю відносною завершеністю. Власне діалог (розгорнутий діалог) складається з двох-трьох мікродіалогів. Мета другого етапу - навчити учнів об'єднувати засвоєні діалогічні єдності, підтримувати бесіду, не дати їй зупинитися після першого обміну репліками. На цьому етапі використовуються рецептивно – продуктивні комунікативні вправи нижчого рівня (такі, що допускають використання спеціально створених вербальних опор для висловлювання учнів).

Звичайно на цьому етапі учасниками спілкування є самі учні, які виступають у певних ролях або від свого власного імені. На основі навчальних комунікативних ситуацій, запропонованих учителем (або поданих у підручнику), вони продукують мікродіалоги.

На третьому етапі учні мають навчитися вести діалоги різних функціональних типів, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми для відповідного класу і типу школи, на основі створеної вчителем (описаної в підручнику) комунікативної ситуації. Вправи, що виконуються на третьому (заключному) етапі, відносяться до рецептивно-продуктивних комунікативних вправ вищого рівня (таких, що не дозволяють використання спеціально створених вербальних опор).

Система вправ для навчання діалогічного мовлення

Згідно з виділеними етапами формування навичок і вмінь діалогічного мовлення учнів – підготовчого (або нульового), першого, другого і третього – до системи вправ для навчання ДМ включаються 4 групи вправ:

І група    – вправи для навчання "реплікування",

II група   – вправи на засвоєння ДЄ різних видів,

III група – вправи на створення мікродіалогів,

IV група  – вправи на створення діалогів різних функціональних типів.

І група вправ

Мета вправ І групи – навчити учнів "реплікування".

 Типи вправ: умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні,  репродуктивні вправи

Види вправ: на підстановку, трансформацію, імітацію, відповіді на запитання, повідомлення або запит певної інформації, спонукання до певних дій тощо.

Режими роботи:

учитель – клас/ клас –  учитель,

учитель – учень 1, учитель – учень 2, і т. д.;

учень 1 – учитель, учень 2 – учитель і т.п.  

Приклади вправ на матеріалі теми "Дозвілля". Усі завдання до вправ подаються українською мовою, але на уроці вони, звісно ж, подаються англійською мовою.

Вправа 1. Учитель: Я театрал і цікавлюсь різними театральними жанрами і різними напрямами в музиці. Я скажу вам, чим саме я цікавлюсь. Скажіть, що ви цікавитесь тими самими жанрами, що й я.

Т:      I'm interested in opera and ballet  (драма, комедія, трагедія, музична комедія, естрада, класична музика, народна музика, джаз).

P:      I'm interested in opera and ballet too.

 Вправа 1 — імітаційна, репліка учня - реактивна: виконується в режимі "учитель – учень 1," "учитель - учень 2," і т.п. Можливі режими "учитель - клас" або "фонограма - клас".

Вправа 2. Учитель. Ми продовжуємо розмову про наші театральні смаки. Але зараз вони можуть різнитися: мені подобається один жанр, вам - інший.

Англ.    Т:    I'm interested іn tragedy. (драма, комедія, трагедія, музична комедія, естрада, класична музика, народна музика, джаз) .

     P:   And I'm interested in musical comedy.

 Вправа 2 – підстановча, репліка учня теж реактивна, але театральний жанр він обирає сам в залежності від своїх власних смаків.

Вправа 3. Учитель: Ви – іноземні туристи, які хочуть відвідати театри і концертні зали України. Я – ваш гід. Скажіть мені, чим ви цікавитесь, а я порекомендую вам, куди вам краще піти.

P. (a foreign tourist): I'm interested in pop music.

   Т. (the guide): Then I advise you to go to the "Ukraina" Palace of Culture.

Вправа 4. Учитель: Тепер роль гіда будете виконувати ви, а ролі іноземних туристів – диктори. Кожен з них скаже вам, чим він цікавиться, а ви порекомендуєте, куди їм краще піти. Інший гід підтвердить вашу рекомендацію.        

Speaker 1 (a foreign tourist): I'm interested in classic music.           

Pupil (the guide): Then I advise you to go to the Organ and Chamber Music Hall.

Speaker 2 (another guide): Then I advise you to go to the Organ and Chamber Music Hall.                                                   

II група вправ

Мета вправ II групи – навчити учнів самостійно вживати різні види ДЄ.

Вправи: рецептивно-продуктивні умовно-комунікативні на обмін репліками.

Режим роботи – "учень1 – учень 2", тобто робота учнів у парах. Тут необхідно зробити два попередніх зауваження:

1)       кожному з пари учнів потрібно давати можливість вживати як реактивну, так і обов'язково ініціативну репліку;

 2) роботу в парах слід інтенсифікувати за рахунок одночасної роботи всіх учнів на місцях та в русі, використовуючи такі прийоми, як "карусель", "рухомі шеренги", "натовп".

Вправа 5. Учитель: До нашої школи приїхали гості – ваші ровесники з Великобри­танії. Ви хочете скласти для них культурну програму. Скажіть своєму іноземному гостю, чим цікавитеся ви, а він / вона повідомить про свої уподобання.

P: I'm interested in variety show.

 P: (a foreign guest): I'm interested in variety show too.

або:     And I'm interested in folk music.

Вправа 6. Учитель. Якщо ваші смаки співпадають, запропонуйте разом піти до відповідного театру/концертного залу. Якщо ні, порадьте своєму інозем­ному гостю, до якого театру/концертного залу йому/їй краще піти.

 Варіант 1

Р1.: If you and I are interested in variety show, let's go to the variety theatre together.

P2.: With pleasure. / Great!

Варіант 2

P1.:  If you are interested in folk music, I advise you to go to the "Ukraina" Palace of Culture.

P1.:  Thank you.

Вправа 7. Учитель. Ваші іноземні друзі цікавляться, який саме спектакль/концерт буде в театрі/концертному залі, до якого ви домовилися піти. Дайте відповіді на їхні запитання, використовуючи театральну/концертну афішу.

P.: What's on at the Taras Shevchenko National Opera of Ukraine on the 15th of         February?

 P.:    Let me see. "Zaporozhian Cossak beyond the Danube" by Hulak-Artemovskyi.

IlI група вправ

Мета вправ III групи – навчити учнів об'єднувати засвоєні ними ДЄ у мікродіалоги згідно з запропонованими їм навчальними КС.

 Типи вправ – рецептивно-продуктивні комунікативні вправи нижчого рівня, які допускають використання штучно створених вербальних опор.

 Є три основні види таких опор:

1.     мікродіалог - підстановча таблиця

2.     структурно-мовленнєва схема мікродіалогу

3.     функціональна схема. Опори допомагають учням долати труднощі, що виникають у процесі поєднання ДЄ. Вибір опори залежить від рівня підготовки класу в цілому та окремих пар учнів. Згадані опори можуть використовуватись лише під час роботи в парах на місцях. Поступово їх необхідно усувати.

Доцільно перед виконанням вправ цієї групи дати послухати учням мікродіалоги-зразки, записані на магнітну стрічку (за браком місця приклади в цьому розділі даватимуться лише англійською мовою). Наприклад:

Мікродіалог 1

А. І say. Derek, let's go somewhere on Saturday. I'm interested in musical comedy.What about you?

B. I'm interested in musical comedy, too.

A.   Then let's go to the State Operetta.

B.   What's on at the Operetta on Saturday?

A.   Let me see. "May Night" by Lysenko. It's a famous Ukrainian composer.

B.   B. All right. Thank you for the invitation.

Мікродіалог 2

A. I say, Eileen, let's go somewhere on Sunday. I'm interested in variety show. What about you?

B. I'm interested in ballet. I suggest going to the Taras Shevchenko National Op­era of Ukraine.

A. All right. Let me see what's on at the National Opera on Sunday. "Sleeping Beauty" by Chaikovskyi. He's an outstanding Russian composer.

C.   Thank you very much. I hope you'll enjoy the ballet too.

 Вправa 8. Учитель: Запросіть свого іноземного гостя піти до театру або концертного залу у вихідний день. Скажіть йому/їй про свої уподобання, з'ясуйте, чий цікавиться ваш гість. Домовтеся, куди конкретно ви підете. Скористайтеся схемою діалогу та театральними/концертними афішами.

Структурно-мовленнєва схема (за мікродіалогом 1)

Р1: І say,..., let's go somewhere on ... . I'm interested in ... . What about you?   

P2: (a foreign guest): I'm interested in ..., too.                                     

P1: Then let's go to...                                                          

P2: What's on at the ... on ...?                                                  

P: Let me see. ... by ... . He / She is a ... ... ... .                                  

P: All right. Thank you for the invitation.                                   

Вправа 9. Учитель: Завдання залишається незмінним. Але у вас змінюється партнер: ви запрошуєте іншого гостя. Скористайтеся схемою діалогу та театральними/концертними афішами.                                      

Функціональна схема (за мікродіалогом 2)             

Партнер 1                

Пропозиція (кудись піти у вихідні) + повідомлення (про свої смаки) + запитання (про смаки партнера)

Партнер 2

Повідомлення (про свої смаки) + пропозиція (куди піти)

Партнер 1                

Згода + повідомлення (про те, що йде у театрі/ концертному залі)

Партнер

Вдячність + вираження сподівання (на те, що партнерові теж сподобається спектакль/концерт)

Функціональна схема може бути подана рідною або іноземною мовою. можна також представити у вигляді прямих підказок, наприклад:

Suggest going somewhere on weekend, inform your partner about your interests, find out his/hers.

IV група вправ

Мета IV групи вправ – навчити учнів створювати власні діалоги різних функціональних типів на основі запропонованої їм КС.

Типи вправ – рецептивно-продуктивні комунікативні (вищого рівня). При виконанні вправ III групи допускаються лише природні опори - театральні/концертні афіші, розклади руху потягів (літаків, автобусів, пароплавів), план-схеми міст/селищ, географічні карти, слайди, малюнки тощо.

Продукт мовлення учнів - діалог певного функціонального типу, що включає принаймні два (рідше три) мікродіалоги.

До мікродіалогів, зразки яких представлені у цьому розділі, логічно приєднується мікродіалог-вибір місця в театрі та придбання квитків, який разом з мікродіалогом-вибором спектаклю/ концерту складатиме один із основних функціональних типів діалогу - діалог-домовленість. Звичайно, другий мікродіалог теж необхідно "провести" через усі описані етапи роботи з формування навичок і вмінь ДМ учнів.

Вправа 10. Учитель: (першому партнеру): Ви - представник туристичної фірми з США  в Україні. Ви розмовляєте з працівником міжнародної молодіжної фірми "Супутник". Удвох ви маєте скласти культурну програму для туристів з вашої країни на час їх перебування в Києві.

(другому партнеру): Ви - працівник "Супутника". З'ясуйте у представника зарубіжної туристичної фірми смаки туристів, порекомендуйте театри/ концертні зали, які вони можуть відвідати у Києві. Поцікавтеся, чи володіють вони російською/українською мовами, бо від цього теж залежатиме вибір спектаклю/концерту.

Вправа виконується в режимі одночасної роботи учнів в парах на місцях (або з використанням прийому "натовп"). Дві-три пари учнів мають виступити перед класом. Єдина опора, що допускається - театральна афіша відповідною іноземною мовою.

Вправа 11. Учитель: (першому партнеру): Ви - гід з фірми "Супутник", який працює з інозем­ними туристами, що прибули в Україну самостійно. Ваше завдання - скласти і реалізувати культурну програму туриста: з'ясуйте його/її смаки, запропонуйте відвідати відповідний театр/концертний зал; допоможіть вибрати і придбати квитки на спектакль/концерт.

(другому партнеру): Ви - іноземний турист, що вперше прибув в Україну. Обговоріть зі своїм гідом культурну програму, домовтеся про відвідання спектаклю/концерту згідно з вашими уподобаннями.

Наведемо один з можливих варіантів очікуваного діалогу-домовленості:

P1: (a guide): Good morning, Mr Smith. I'm your guide. My name's

Taras Ivannchuk. I'm responsible for your cultural programme.

P2: (a foreign tourist): Hello, Taras. Glad to meet you. You see, I'm interested in Ukrainian Drama.

P1: Do you speak Ukrainian?

P2: I understand the language, but I can't speak it yet.

P1: If you're interested in Ukrainian drama and understand Ukrainian, I advise you to go to Ivan Franko Drama Theatre.

P2: Great! What's on at the theatre on the 12th of February?

P1: Let me see. Oh, "Boiarynia" by Lesya Ukrainka. She's an outstanding Ukrai­nian poet and playwright.

P2: Wonderful! Well, I prefer to sit in the dress - circle.                    

P1: No problem. I'll get tickets for the 12th of February in the dress - circle. 

P2: Thank you very much.                           

P1: You are welcome!

Отже у навчанні діалогічного мовлення учнів можна виділити такі рівні формування діалогічних навичок і вмінь:

1.підготовчий або нульовий - навички реплікування;

 2.перший - уміння поєднувати репліки у різні види ДЄ;

3.другий - вміння будувати мікродіалоги з використанням засвоєних ДЄ на основі запропонованих навчальних КС;

4.третій - вміння створювати власні діалоги різних функціональних типів на основі запропонованих КС, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з іноземних мов для даного класу.