Лекція №17, П-31, Методика

 Лекція 17 

Типи і види вправ для навчання граматичного аспекту спілкування іноземної мови

Основні етапи роботи над граматичним матеріалом. Сучасна теорія навичок і умінь в ІМ дозволяє виділити чотири основних етапи роботи над граматичним матеріалом.

1. Етап презентації граматичних явищ і створення орієнтованої основи для наступного формування навички.

2. Формування граматичних навичок шляхом їхньої автоматизації в усному мовленні.

3. Включення навичок у різні види мовлення.

4. Розвиток мовленнєвих умінь.

Метою пред’явлення граматичного матеріалу етапу є створення основи для наступного формування навички у процесі його презентації в усній і письмовій мові (мовленнєвому зразку, мікроконтексті) з метою демонстрації його комунікативної функції;

ознайомлення зі способами утворення (якщо нове явище складне за утворенням), зі значенням і сферою його вживання;

первинного виконання дій, що включають дане явище, за зразком без правила, або за зразком і правилом.

Форма презентації (усна або письмова) обирається з урахуванням наступних чинників:

Стадія навчання (початкова, середня, заключна)

Складність граматичного матеріалу. На початковій стадії усній формі презентації надається перевага перед письмовою, на старшій – письмова усній, на середній – у залежності від характеру граматичного явища: більш складні явища доцільно вводити в писемній формі, прості – в усній.

Мета засвоєння: активне володіння матеріалом чи його пасивне знання. Установка на активне володіння вимагає більш швидкого включення цього явища в усно-мовленнєву діяльність.

Ознайомлення учнів з новим граматичним явищем має важливе значення для правильного орієнтування у способах утворення, сфері застосування і наступного правильного вживання. Характер ознайомлення може бути різним: практичним, теоретико-практичним. У першому випадку учні, ознайомлюючись з новим граматичним явищем у мовленнєвому зразку і розуміючи його значення з контексту (речення), усвідомлюють його самостійно (тобто встановлюють найбільш істотні його ознаки), а потім, за аналогією зі зразком, виконують граматичні дії імітативно. Теоретико-практичний спосіб припускає коротке теоретичне пояснення до мовленнєвого зразка, що стосується утворення і вживання граматичного явища у зіставленні з аналогічними явищами РМ. Якщо при практичному орієнтуванні використовуються імітативні, у більшості випадків підстановчі, умовно-мовленнєві вправи за зразком, то за теоретико-практичного способу найбільшу користь можуть принести мовні аналітичні і так звані передмовленнєві граматичні вправи.

Етап формування мовленнєвих граматичних навичок можна вважати найважливішим, оскільки з ним пов'язана автоматизація граматичних дій, без якої неможливе формування навички. Завдання цього етапу полягає у тому, щоб додати тренуванню граматичних явищ мовленнєвого характеру, що враховує також труднощі, викликані інтерферуючим впливом відповідних навичок РМ, і особливості формування навичок у шкільних умовах, тобто відсутність мовленнєвого середовища й обмежену мовленнєву практику. Необхідно зазначити, що це повинно бути особливе навчальне мовлення, що імітує основні властивості природного мовлення, але відрізняється від нього певною методичною організацією матеріалу і послідовністю його введення у мовлення, а також його навчальним характером. Основним типом вправ, найбільш ефективних для формування міцних мовленнєвих граматичних навичок, є умовно-мовленнєві ситуативні однотипні вправи. На цій стадії роботи починає формуватися мовленнєвий стереотип відпрацьованого явища як психофізіологічна основа його функціонування в мовленні, як основа для створення найважливішої якості навички — переносу мовленнєвих дій у подібні мовленнєві ситуації.

Мета другого періоду етапу автоматизації складається у формуванні лабільних якостей граматичної навички у варіативних умовах мовленнєвого тренування з опорою на ситуативні умовні граматично спрямовані і мовленнєві вправи, що варіюють у певних межах. Цей заключний період формування мовленнєвих граматичних навичок є одночасно початковим періодом третього етапу — включення навички граматичного явища у мовленнєві уміння монологічного і діалогічного говоріння.

Основні типи і види вправ для формування граматичних навичок. Основним чинником, що обумовлює успіх навчання МД, є вправи, оскільки у вправах, що моделюють діяльність, формуються, розвиваються й удосконалюються мовленнєві навички й уміння. Доцільно виділити три типи вправ для навчання учнів МД:

1) мовні; 2) умовно-мовленнєві; 3) мовленнєві вправи.

Під мовленнєвими розуміють вправи у природній комунікації в різних видах МД (говорінні, аудіюванні, читанні, письмі). Природна комунікація являє собою обмін інформацією, вмотивований цілями й умовами навчання. У штучних шкільних умовах оволодіння ІМ цей тип вправ є найбільш творчим і найскладнішим для учнів, тому він завершує всю систему вправ і використовується, як правило, для розвитку мовленнєвих умінь:

Опишіть ситуацію, зображену на малюнку.

Прослухайте текст, прокоментуйте вчинки діючих осіб.

Вправи, що імітують мовленнєву комунікацію в навчальних умовах, є умовно-мовленнєвими:

Дайте відповідь на питання за малюнками.

Дайте відповідь, вживши зазначену граматичну форму.

Цей тип вправ є найбільш ефективним для цілеспрямованого формування навичок у всіх видах МД.

До мовних відносяться усі вправи, у яких відсутні ознаки комунікативності.

До першого виду мовних вправ відносяться всі мовні аналітичні вправи

1. Перепишіть речення, поставивши дієслова в потрібному часі.

2. Доповніть речення відповідними дієсловами» тощо). а також тренувальні (передмовленнєві) вправи

Перепишіть речення у питальній формі.

Утворіть із двох речень одне складнопідрядне.

Побудуйте речення за зразком тощо.

До другого виду відносяться вправи, що містять деякі елементи навчальної мовленнєвої комунікації:

Замініть пряму мову непрямою.

Напишіть речення в пасиві.

Приклади вправ

Знайти у тексті задану граматичну конструкцію.

Пояснити вживання заданої граматичної форми (явища).

Визначити граматичну форму виділених слів.

Заповнити пропуск, вибравши правильну форму слова (дієслова, прикметника тощо) з переліку.

Змінити структуру речення, використовуючи певну модель.

Трансформувати стверджувальне речення в питальне (заперечувальне).

Навести усі можливі способи передання думки РМ та ІМ.

Перекласти речення з граматичною структурою на РМ, звернути увагу на аналогії та відмінності (порядок слів, кількість слів, морфологічний склад, синтаксичну структуру).

Згрупувати граматичні явища з тексту за певною ознакою.

Скласти речення за шаблоном.

Трансформувати пряму мову на непряму, використовуючи певну модель (лексичні одиниці).

Розширити речення, використовуючи дану словоформу (синтаксичну структуру).

Скласти складне речення з двох (трьох) простих за даним зразком (на основі поданої синтаксичної моделі).

Прослухати текст, відповісти на контрольні питання, використавши певні граматичні структури.

Здійснити переказ тексту, використовуючи певні граматичні явища.

Перекласти речення на ІМ, використавши певні граматичні явища.

Описати ситуації, використовуючи подані граматичні структури.

Для організації вправ на основі граматичного явища, що вивчається, необхідно підібрати відповідний контекст – мовленнєву ситуацію, в якій вживання граматичного явища було б типовим і вмотивованим. Тому у структурі комунікативного підручника вивчення граматичного явища завершується (якщо це етап розвитку мовленнєвих умінь) або розпочинається (на етапі презентації граматичного явища) з пред’явлення такого контексту (ситуації). Сформульована певним чином тема або ситуація може передбачати пріоритетне використання певного граматичного явища. Наприклад, якщо учневі пропонується розповісти про свої спогади про раннє дитинство, то від нього очікується використання певних структур, таких як used to та Past Unreal Conditional sentences для того, щоб учень міг виразити своє сожаління з приводу певних минулих подій.

Обговорення та вибір граматичних (Discussing grammar) – ефективний вид діяльності, оскільки робота ведеться комунікативно, у парах або групах, при цьому учні не тільки обирають правильний варіант відповіді (адже це не дуже важко), а й ще обгрунтовують свою відповідь у процесі дискусії. Таке обговорення вимагає знань матеріалу, розуміння усіх тонкощів і нюансів використання явища, вміння дискутувати та переконувати співрозмовника.

Виправлення помилок – вид діяльності (прийом), який є дуже ефективним з точки зору засвоєння граматичного явища, при цьому важливо щоб учень мав змогу висловлювати свої аргументи на користь своєї точки зору.

Підкреслити (обрати) правильну відповідь – одна з модифікацій цієї вправи передбачає наявність декількох правильних відповідей. Тому найкраще виконувати вправу у групах.