П-31, Методика навчання англійської мови, 14.09.2023

 

Лекція №2

Державний освітній стандарт початкової школи з іноземної мови

Оновлення змісту освіти є визначальним складником реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб особи і суспільства. Одним із стратегічних завдань реформування змісту освіти є розробка державних стандартів і відповідне формування системи та обсягу знань, навичок, умінь, творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх рівнях.

Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і поло­жень, що окреслюють державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави в її досягненні громадянами. Стандарт визначає:

♦ структуру змісту загальної середньої освіти, тобто загальнообов’язкові (інваріантні) та змінні (варіативні) його складники згідно зі ступенями навчання в середніх закладах освіти;

♦ національний базовий навчальний план середньої загальноосвітньої школи, який дає цілісне уявлення про змістовий склад загальної середньої освіти за галузями знань та їх співвідношення, окреслює обсяги (нормативи) навчального навантаження учнів та його розподіл за освітніми рівнями і роками навчання;

♦ обов’язковий мінімум змісту навчання з кожної освітньої галузі, що входить до державного компонента;

♦ обов’язкові результати навчання на різних освітніх рівнях (початкова, базова і повна загальна середня освіта);

♦ компетенцію і взаємну відповідальність учасників освітнього процесу, державні гарантії в одержанні загальної середньої освіти та контроль за дотриманням вимог даного стандарту;

♦ порядок внесення змін до державного стандарту загальної середньої освіти. Стандарти освітніх галузей, котрі зумовлюють їх змістове наповнення (обов’язковий мінімум змісту освітньої галузі, що входить до державного компонента, та обов’язкові результати навчання, які відповідають різним освітнім рівням – початковій, базовій та повній загальній середній освіті), є самостійними нормативними документами, що становлять складову частину стандарту.

Зміст загальної середньої освіти в Україні складається з державного, регіонального і шкільного компонентів.

Державний компонент змісту загальної середньої освіти (освітній мінімум) є складником загальної середньої освіти, що задається інваріантною частиною базового навчального плану, формується на державному рівні і є обов’язковим для вивчення у всіх середніх навчальних закладах України. Фактично це обов’язковий мінімум основних галузей знань і мінімальна тривалість їх вивчення, які забезпечують одержання загальної середньої освіти.

Регіональний компонент змісту загальної середньої освіти – складова частина змісту середньої освіти, що відображає національну своєрідність регіону, його історію і культуру, традиції тощо. Він може частково включатися у державний компонент (тоді формується на державному рівні), в інших випадках формується на регіональному рівні і є обов’язковим для вивчення в середніх навчальних закладах регіону.

Шкільний компонент змісту загальної середньої освіти – складова частина змісту середньої освіти, що добирається з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів даної школи, можливостей її педагогічного колективу і визначає специфіку даного навчального закладу. Він формується самою школою.

Викладений нижче матеріал слід розглядати як поле можливостей для учнів при оволодінні ними іноземною мовою, які надає держава і школа всім учням середньої загальноосвітньої школи. Це поле можливостей гранично мінімізоване і служить орієнтиром для укладачів регіональних програм та підручників (для глибшого володіння іноземною мовою регіон чи школа можуть створювати для учнів найбільш сприятливі умови за рахунок годин, передбачених навчальним планом у його варіативній частині). На нього можуть орієнтуватися школи і вчителі. Навчальний матеріал добирається з урахуванням умов, визначених базовим навчальним планом, і практики роботи сучасної школи.

Базовий навчальний план окреслює зміст загальної середньої освіти в його цілісному уявленні як системи знань, навичок і вмінь, які мусять опанувати учні на певному етапі навчання у школі.

Інваріантна частина базового навчального плану визначає освітні галузі, обов’язкові для вивчення в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, що й має забезпечити досягнення обов’язкового освітнього рівня кожним випускником середньої школи.

Варіативна частина базового навчального плану слугує завданням розширення і поглиблення змісту загальноосвітньої підготовки школярів, забезпечення їх індивідуального розвитку, пізнавальних інтересів і нахилів, передбачаючи години на вивчення предметів і курсів, які учні мають обов’язково обрати понад запропонованих в інваріантній частині, а також години, відведені на необов’язкові (факультативні) заняття. За рахунок годин варіативної частини плану реалізується регіональний і шкільний компоненти змісту загальної середньої освіти.

Освітній стандарт навчального предмета чи галузі знань – це характеристика базового змісту освітньої галузі і система вимог, що визначають обов’язковий для досягнення кожним учнем рівень його засвоєння.

Іноземна мова входить до освітньої галузі “Мови і література”, покли­каної розкрити духовне багатство української і світової літературної скарб­ниці, прилучити учнів до естетичного сприйняття художніх творів і літературної мови як засобу втілення художнього образу та ідеалу в письменницькій творчості, оцінки явищ літератури, формування вмінь іншомовного спілкування. Цій освітній галузі завдяки її високому гуманістичному потенціалу належить особлива виховна функція у формуванні національної самосвідомості патріота-громадянина, високоморальної особистості.

Державний стандарт з навчального предмета “Іноземна мова” має визначити загальну частину змісту освіти за умов існування різних програм, навчальних планів і підручників. Цей документ повинен виконати організуючу та координуючу роль, адже він забезпечує ядро змісту навчання іноземної мови незалежно від типу навчального закладу. Це дає можливість зберегти єдиний освітній простір у багатонаціональному суспільстві, стимулювати диференціацію освіти і зберегти наступність у викладанні предмета за різними моделями та варіантами.

На жаль, проблема рівнів володіння іноземною мовою відносно вітчизняних умов навчання не може вважатися вирішеною остаточно. Для укладання Державного стандарту з іноземної мови необхідно насамперед визначити базовий рівень володіння нею. Розробка цього документа має велике значення. В ньому має бути співвіднесено європейський досвід визначення базового рівня володіння іноземною мовою з вітчизняними умовами і традиціями навчання. Крім того, базовий компонент змісту освіти з іноземної мови має бути орієнтований на два рівні: максимальний (що може запропонувати навчальний заклад) і мінімальний (нижче якого учень не може спуститися)

До державного стандарту входять і розроблені на його основі атестаційні вимоги до базового рівня володіння іноземною мовою.

Програми і підручники з іноземних мов повинні відповідати державному освітньому стандарту з іноземної мови.

Успіх реалізації вимог державного стандарту значною мірою залежить від рівня кваліфікації вчителя іноземної мови.